Сама назва Умань у відомих нам досі документах зустрічається в 1616 році. В XVII ст. місто стало форпостом у боротьбі з татарами. Був створений Уманський Козацький полк – один з найбільших полків України, що налічував близько 3000 козаків і займав східну частину нинішніх Черкаської, Кіровоградської та південну частину Вінницької областей. Цей полк вписав багато героїчних сторінок у визвольну боротьбу українського народу.
У 1670-1674 роках Умань була резиденцією правобережного гетьмана Михайла Ханенка, тобто тимчасовою столицею правобережної України. В 1768 році Умань стала центром антифеодального та національно-визвольного повстання під назвою Коліївщина.

В 1793 році за другим поділом Польщі, правобережна Україна була приєднана до Російської Імперії. Умань також стала частиною Російської держави, повітовим містом Київської губернії.

З 1796 року почалося будівництво шедевру садово-паркового мистецтва парку „Софіївка”. Автором і керівником будівництва був польський інженер Людовик Метцель.

В 1839 році Умань стала центром військових поселень. В цей час почалася забудова аристократичної частини міста, яка була добре впорядкована, з забрукованими вулицями.

На початку ХХ ст. наше місто було одним з великих осередків по збуту сільськогосподарської продукції.

Місто Умань називали одним з культурних провінційних центрів в роки перед І Світовою війною. В місті діяло 22 учбових заклади: 3 гімназії, 5 середніх училищ, з них 2 комерційні: землеробства і садівництва, будівельно-технічне та духовне.

Важким випробуванням для жителів міста стала Велика Вітчизняна війна. Уманська оборонна операція була однією з трагічних сторінок початкового періоду війни. Тисячі військовополонених були замучені в концтаборі “Уманська яма”. Фашисти розстріляли 12 тисяч жителів міста, декілька тисяч вивезли на примусові роботи до Німеччини. Місто зазнало значних руйнувань.

Умань чи не найбагатша на історико-культурну спадщину в нашому регіоні. Близько 20% всіх пам'яток архітектури Черкаської області зосереджено в нашому місті. Лише дендропарк “Софіївка” зібрав під своєю назвою 101 пам'ятку історії і культури, що занесені до державного реєстру національного культурного надбання. Сучасна “Софіївка” — це не тільки пам'ятка садово-паркової архітектури, а й науково-культурний центр.

Небагато міст України можуть похвалитися тим, що у них збереглась ратуша – символ місцевого самоврядування. Є і менш яскраві, але важливі пам'ятки, що характерні лише для нашого міста: монастир Василіанів, заснований графом Потоцьким як учбовий заклад в 1764 році, Костьол Успіня Богородиці, ансамбль пам'ятків архітектури центральної частини міста, який налічує 99 споруд і будинків, 33 з яких перебувають на державному обліку.